На Львівщині суд зобов’язав відновити лавочку на цвинтарі

Нерідко люди замислюються про те, що їхнє життя триває не вічно. Так і героїня нашої історії вчинила, коли прийшов час. Громадянка звернулася до комунального підприємства, яке опікується кладовищем, щоб забронювати собі місце для поховання біля спочилих родичів.

Отримавши дозвіл та оплативши кошти за бронювання підприємству, жінка на заброньованому місці встановила лавку. Проте, коли одного дня вона прийшла провідати похованих родичів, то побачила , що її лавочки не має, а на цьому місці облаштована могила та обкладена  рядами широкої плитки. Це був 2015 рік, – з цього часу почалися ходження нашої героїні по різних установах за відновленням свого порушеного права. Справа дійшла до районного суду, в якому їй було відмовлено. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що адміністрація кладовища здійснила бронювання та надала для поховання іншому громадянину місце на міському цвинтарі ще в 2014 році. Однак, жінка не опустила руки, і за відновленням своїх прав звернулася до Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Невідкладно за справу взялися адвокати центру та підготували апеляційну скаргу до Апеляційного суду у Львівській області в якій зазначається, що рішення першої інстанції є незаконним і таким, яке ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до пункту 1.7, 2.8 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 р. №193 сектори місць поховань поділяються на ряди та місця, відстань між рядами повинна бути один метр, між ділянками поховань в ряду пів метра. Під кожну могилу одинарного поховання надається земельна ділянка довжиною 2,2 м. та шириною 1,5 м. Упродовж судового розгляду встановлено, що цвинтар не упорядкований відповідно до вимог Закону. Особа, яка бронює місце, на власний розсуд чи за погодженням з адміністрацією цвинтаря узгоджує місце чи біля своєї родини, чи на іншій вільній вибраній нею ділянці. Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що родинне поховання нашої героїні охоплюється 1981, 1992, 2016 роками, про що свідчать зазначені написи на пам’ятній плиті. Саме з цього періоду облаштована лавочка, яка була не тільки елементом благоустрою, але і місцем бронювання громадянки для її поховання в майбутньому. Із вимірів вільної площі для поховання між могилами родин вбачається, що є вільні ділянки як з однієї, так із другої сторони. А відтак, відповідач не вправі був руйнувати лавочку нашої героїні без її погодження. В результаті, врахувавши доводи адвоката, керуючись нормами Цивільного процесуального кодексу (ст.ст.374 ч.1 п.2, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 383, 384 ЦПК), колегія суддів постановила апеляційну скаргу задовольнити та зобов’язати відповідача відновити демонтовану лавочку на цвинтарі, встановивши її на попередньому місці.

Як що ви вважаєте, що ваші права порушено просимо звертатися в Буський місцевий центр правової допомоги м. Буськ вул. Петрушевича 8, або за телефонувати на номер – (264) 2-11-12 . Безоплатна правова допомога доступна кожному мешканцю нашого краю. Ми працюємо для вас.

 Іван СКОЧКО, директор Буського МЦПД